Kwartety smyczkowe Rafała Augustyna w kontekście tradycji gatunku

Aleksandra Ferenc

doi:10.16926/em.2024.19.04

Дата публікації: 2024-12-301

Том 19 (2024)

Квартети для струнного квартету Рафала Авґустина в контексті традиції жанру

Aleksandra Ferenc

Edukacja Muzyczna

Розділ: Дослідження та дисертації

https://doi.org/10.16926/em.2024.19.04

Анотація

Серед авторів струнних квартетів, які в другій половині ХХ та на початку ХХІ століття змагалися з «пам’яттю жанру», опинився Рафал Авґустин. У творчому доробку композитора налічується аж шість квартетів: перший із них був створений у 1973 році під час його композиторських студій у Вроцлаві, а останній — у 2015 році. У квартетах Авґустина можна знайти як класицистичні тенденції (Перший струнний квартет, Do ut des для струнного квартету, Dedykacja для струнного квартету і сопрано), так і відсилання до традиції, яким протиставлено сучасні рішення (Другий струнний квартет). Grand jeté. Квартет № 2 1⁄2 з електронікою — це колаж із різних ідіом, цитат, інструментальних звуків і конкретних шумів. Твір має форму подорожі столицями Європи. Останній квартет Авґустина — Monadologia (Третій струнний квартет) — вільно відсилає до лейбніцівської концепції монад — філософських атомів. Він складається з мініатюр, поєднаних статичними з’єднувальними елементами. Працюючи над цим твором, Авґустин надихався Веберном і Куртаґом. Зіткнення з традицією жанру у XXI столітті є важливим мистецьким викликом для композитора. У доповіді авторка на вибраних прикладах покаже, як Рафал Авґустин переосмислює жанр струнного квартету.

Ключові слова:

творчість Рафаеля Августина, струнний квартет, жанр, переосмислення, музика 20-21 століття

Завантажити файли

PDF (Język Polski) PDF (English)

Правила цитування

Ferenc, A. (2024). Квартети для струнного квартету Рафала Авґустина в контексті традиції жанру . Edukacja Muzyczna, 19, 71–110. https://doi.org/10.16926/em.2024.19.04

Cited by / Share

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Посилання

II Kwartet smyczkowy z fletem ad libitum (1981), PWM, Kraków 1986.
Google Scholar

Augustyn Rafał, [komentarz do:] II Kwartet smyczkowy, [w:] Książka programowa 26. Festiwalu Muzyki Współczesnej „Warszawska Jesień”, Warszawa 1983, s. 179.
Google Scholar

Grand jeté. Kwartet smyczkowy 2 ½ z elektroniką (1995–2005), partytura niewydana, wydruk komputerowy ze zbiorów własnych kompozytora.
Google Scholar

Balbus Stanisław, Między stylami, Kraków 1996.
Google Scholar

Chomiński Józef, Wilkowska-Chomińska Krystyna, Kwartet smyczkowy, [w:] Formy muzyczne, t. 2: Wielkie formy instrumentalne, PWM, Kraków 1987, s. 288–323.
Google Scholar

Dahlhaus Carl, New Music and the Problem of Musical Genre, [w:] idem, Schoenberg and the New Music, przeł. z języka niemieckiego D. Puffett, A. Clayton, Cambridge University Press, Cambridge 1987.
Google Scholar

Draus Agnieszka, Brzmienie i sens. Studia nad twórczością Marka Stachowskiego, Akademia Muzyczna im. Krzysztofa Pendereckiego, Kraków 2016.
Google Scholar

Kostrzewska Hanna, Funkcje tytułu dzieła muzycznego, [w:] Dzieło muzyczne i jego funkcje (6), red. A. Nowak, Akademia Muzyczna im. F. Nowowiejskiego, Bydgoszcz 2010, s. 69–82.
Google Scholar

Gwizdalanka Danuta, Przewodnik po muzyce kameralnej, PWM, Kraków 1996, s. 259–260.
Google Scholar

Kowalska-Zając Ewa, XX-wieczny kwartet smyczkowy w twórczości kompozytorów polskich – przemiany, nurty, idee, Akademia Muzyczna im. G. i K. Bacewiczów, Łódź 2005.
Google Scholar

Tomaszewski Mieczysław, O muzyce polskiej w perspektywie intertekstualnej. Studia i szkice, Kraków 2005.
Google Scholar

Wójtowicz Ewa, Oblicza kwartetu smyczkowego w twórczości kompozytorów krakowskich, Akademia Muzyczna im. Krzysztofa Pendereckiego, Kraków 2021.
Google Scholar

Balbus Stanisław, Zagłada gatunków, „Teksty Drugie. Teoria literatury, krytyka, interpretacja” 1999, nr 6 (59), s. 32.
Google Scholar

Droba Krzysztof, Jubileusz w pałacu, „Ruch Muzyczny”, Warszawa 1999, nr 4, s. 14–16.
Google Scholar

Kościukiewicz Kazimierz, Adepci i luminarze, „Słowo Polskie”, 22.02.1974, nr 45 (8563), s. 4.
Google Scholar

Szahaj Andrzej, Co to jest postmodernizm, „Ethos” 1996, vol. 33–34, s. 69–70.
Google Scholar