Opery Mykoły Łysenki w kontekście romantycznych szkół słowiańskich XIX wieku

Luba Kyyanovska

doi:10.16926/em.2023.18.09

Дата публікації: 2024-03-231

Том 18 (2023)

Опери Миколи Лисенка в контексті слов'янських романтичних шкіл ХІХ сторіччя

Luba Kyyanovska

Edukacja Muzyczna

Розділ: Статті

https://doi.org/10.16926/em.2023.18.09

Анотація

Жанр опери ідеально підходить для пропагування історичної пам’яті чи представлення національного міфу. Романтизм був епохою формування національних ідентичностей багатьох європейських країн. Головним завданням опери того часу було повернення до національної міфології та історії. Предметом розгляду в цій статті є опери Миколи Лисенка (1842–1912), засновника української композиторської школи. Ці майже невідомі в Польщі твори являють собою вельми своєрідний підхід до естетичних принципів романтичної опери. Вони засновані на фольклорних, міфологічних та історичних сюжетах, характерних для багатьох слов'янських композиторських шкіл.

У статті визначається місце Миколи Лисенка серед представників слов’янської опери. Основний акцент зроблено на важливості його оперної спадщини з погляду символіки «національного духу», що проявляється у змісті його опер. Адже вони здебільшого втілюють історичні традиції, міфи, звичаї, народні обряди тощо. У статті також проведено порівняння оперної спадщини Лисенка з аналогічним жанром національної опери у спадщині творців інших слов’янських національних шкіл: у Польщі (Станіслав Монюшко), Чехії (Бедржих Сметана, Антонін Дворжак) та Росії (представники «Могучая кучка», головним чином Модест Мусоргський, Олександр Бородін і Микола Римський-Корсаков). Звернуто увагу на ряд спільних рис, що пов'язують більшість композиторів слов'янських оперних шкіл, серед яких:

опора на загальноєвропейську музичну естетику в проекції на національну традицію;
виняткове розмаїття тем і жанрів, пов’язаних з національними засадами (часто з фольклорним колоритом, різноманітним висвітленням важливих для історичної пам'яті тем, використанням найширшого спектру різновидів і моделей оперних жанрів, що нерідко вказують на звичеєво-обрядову традицію);
поєднання фольклорних мотивів із загальноприйнятими формами і романтичними і постромантичними виражальними засобами професійної музики того часу.

Ключові слова:

національна опера, слов'янська культура, романтизм, Микола Лисенко, пасіонарна особистість, національний пророк

Завантажити файли

PDF (Język Polski) PDF (English)

Правила цитування

Kyyanovska, L. (2024). Опери Миколи Лисенка в контексті слов’янських романтичних шкіл ХІХ сторіччя. Edukacja Muzyczna, 18, 137–171. https://doi.org/10.16926/em.2023.18.09

Cited by / Share

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Посилання

Шевченко Тарас, Зібрання творів: у 6 томах, t. 2, Поезія 1847–1861, Київ: 2003; [Szewczenko Taras, Zibrannya tvoriv: u 6 tomach, t. 2, Poeziya 1847– 1861, Kyiv, 2003].
Google Scholar

Sikorski Józef, Halka, opera w 4-ech aktach. Słowa Wł. Wolskiego, muzyka St. Moniuszki, „Ruch Muzyczny” 1858, nr 1, s. 3–4.
Google Scholar

Bittner Ireneusz, U podstaw antropologii filozoficznej polskiego romantyzmu, Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, Łódź 1998.
Google Scholar

Гумилев Лев Николаевич, Этносфера. История людей и история природы, Наука, Москва 1993; [Gumilev Lev Nikolajevich, Etnosfera. Istoriya lyudey i istoriya prirody, Nauka, Moskva 1993].
Google Scholar

Гумилев Лев Николаевич, Этногенез и биосфера Земли, Издательство Ленинградского университета, Ленинград 1989; [Gumilev Lev Nikolajevich, Etnogenez i biosfera Zemli, Izdatel'stvo Leningradskogo universiteta, Leningrad 1989].
Google Scholar

Herder Johann Gottfried, Myśli o filozofii dziejów, t. 1–2, tłum. J. Gałecki, wstęp i komentarz E. Adler, PWN, Warszawa 1962.
Google Scholar

Herder Johann Gottfried, O początkach pieśni w ogóle, tłum. B. Płaczkowska, [w:] idem, Wybór pism, wybór i oprac. T. Namowicz, tłum. E. Namowicz, Wrocław 1987, s. 59–175.
Google Scholar

Levy-Bruhl Lucien, La mentalité Primitive, Wentworth Press, London, 2018.
Google Scholar

Лисенко Микола, Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм, Музична Україна, Київ 1978; [Lysenko Mykola, Kharakterystyka muzychnykh osoblyvostey ukrayins’kykh dum i pisen’, vykonuvanykh kobzarem Veresayem, Muzychna Ukrayina, Kyyiv 1978].
Google Scholar

Nowicka Elżbieta, Zapisane w operze. Studia z historii i estetyki opery, Wydawnictwo Poznańskie, Poznań 2012.
Google Scholar

Poniatowska Irena, Narodowość w muzyce polskiej przed Moniuszką, [w:] Muzyka: sztuką przezwyciężania czasu: Witoldowi Rudzińskiemu w dziewięć- dziesiąte urodziny, red. M. Demska-Trębacz, Wydawnictwo Akademii Muzycznej w Warszawie, Warszawa 2003, s. 67–80.
Google Scholar

Ruediger Ritter, Musik für die Nation. Der Komponist Stanisław Moniuszko (1819–1872) in der polnischen Nationalbewegung des 19. Jahrhunderts, Peter Lang Verlag, Frankfurt am Mein 2005.
Google Scholar

Smith Antony D., National identity, University of Nevada Press, Reno 1991.
Google Scholar

Стасов Владимир Васильевич, Статьи о музыке. В пяти выпусках. t. 2 (1861–1879), Музыка, Москва 1976; [Stasov Vladimir Vasiljevich, Stat'i o muzyke. V pyati vypuskakh, t. 2 (1861–1879) Muzyka, Moskva, 1976].
Google Scholar

Людкевич Станіслав, Микола Віталійович Лисенко як творець української національної музики, [w:] idem, Дослідження, статті, рецензії, виступи. Упорядник, редактор, переклади, вступна стаття і примітки Зиновії Штундер, t. 1, Дивосвіт, Львів, 1999, s. 287–293; [Lyudkevych Stanislav, Mykola Vitaliyovych Lysenko yak tvorets’ ukrayins’koyi natsional’noyi muzyky, [w:] idem, Doslidzhennya, statti, retsenziyi, vystupy. Uporiadnyk, redaktor, pereklady, vstupna stattya i prymitky Zynowiji Shtunder, t. 1. Dyvosvit, L’viv 1999, s. 287– 293].
Google Scholar

Савицький Роман, Микола Лисенко в наукових і науково-дослідних публікаціях Заходу, [w:] Записки наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, t. 226, Видавництво наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, Львів 1993, s. 322–333; [Savyts’kyy Roman, Mykola Lysenko v naukovykh i naukovodoslidnykh publikatsiyakh Zakhodu, [w:] Zapysky naukovoho tovarystva im. T.H. Shevchenka, t. 226, Vydavnyctvo naukovoho tovarystva im. T.H. Shevchenka, L’viv 1993, s. 322–333].
Google Scholar

Topolska Agnieszka, Stanisław Moniuszko jako wieszcz narodowy, „Res Facta Nova” 2012, nr 13 (22), s. 205–217.
Google Scholar

Tumiłowicz Bronisław, Śpiewajmy Moniuszkę, „Argumenty” 1983, nr 28, s. 14.
Google Scholar

Biba Otto, Die Probleme und künftige Aufgaben musik-historischer Forschungen: musikalische Beziehungen in der topographischen Sicht, rękopis referatu wygłoszonego na konferencji w Lwowskiej Narodowej Akademii Muzycznej im.
Google Scholar

M. Łysenki z okazji 180 rocznicy urodzin M. Łysenki, Lwów 7 maja 2022 r.
Google Scholar

Граб Уляна, Опера Сапфо М. Лисенка ‒ Л. Старицької-Черняхівської в контексті інтермедіальної взаємозалежності, rękopis referatu wygłoszonego na konferencji w Lwowskiej Narodowej Akademii Muzycznej im. M. Łysenki z okazji 180 rocznicy urodzin M. Łysenki, Lwów 7 maja 2022 r.; [Hrab Uliana. Opera Sapfo M. Lysenka ‒ L. Staryts’koyi-Chernyakhivs’koyi v konteksti intermedial’noyi vzayemozalezhnosti, rękopis referatu wygłoszonego na konferencji w Lwowskiej Narodowej Akademii Muzycznej im. M. Łysenki z okazji 180 rocznicy urodzin M. Łysenki, Lwów 7 maja 2022 r.].
Google Scholar

Topolska Agnieszka, Mit Stanisława Moniuszki jako wieszcza narodowego. Studium na podstawie polskiego piśmiennictwa w latach 1858–1989, praca doktorska, Uniwersytet Poznański, Poznań 2012, promotor prof. dr hab.
Google Scholar

S. Żerańska-Kominek, Źródło: https://www.academia.edu/2487948/Mit_Stanis%C5%82awa_Moniuszki_jako_wieszcza_narodowego_Studium_na_podstawie_polskiego_pi%C5%9Bmiennictwa_w_latach_1858_1989 [stan z 29.03.2023].
Google Scholar